Дія Отримання допомагає витягувати та підставляти у подальші кроки умовної дії дані з будь‑яких сутностей, а точніше елементів Лідів, Угод, Контактів, Компаній, Завдань і власних Розумних об’єктів.
Наприклад, розглянемо типовий, але корисний сценарій, коли дія Отримання працює в парі з діями Створити та Змінити поля.
Тобто спершу умовною дією ми створюємо новий елемент сутності, а саме новий елемент власного РО – Проєкт. Потім «витягуємо» його ID. А далі використовуємо це значення для того, щоб здійснити прив'язку створеного умовною дією проєкта до ліда.
Але про все по черзі ⬇️
Тригер та умови
Для нашої умовної дії Прив’язка РО до ліда тригером буде зміна етапу на Підтвердження замовлення.
Призначення дій
Їх буде 3:
Створити
Тобто, коли лід перейде на етап, який ми вказали вище, то повинен створитися новий РО, а саме Проєкт.
Налаштуємо як повинна виглядати його назва. Звісно можемо одразу умовною дією заповнити ще й інші потрібні поля.
💡Цей крок, тобто перша з дій у автоматизації отримає позначку id 1.
Отримання
Тобто, ми одразу можемо «витягнути» дані з новоствореного проєкту. Для цього у якості сутності вибираємо саме Проєкти.
А щоб умовна дія «зрозуміла», що нам потрібні дані саме про створений нею проєкт (його ID) вказуємо це.
💡Цей крок, тобто друга з дій у автоматизації отримає позначку id 2.
Змінити поля
Тепер ми легко зможемо прив’язати наш проєкт, що створений умовною дією до ліда. Бо ми отримали необхідні для цього дані, а саме його ID. У якості сутності, де змінюємо поля вказуємо Лід.
Та даємо автоматизації «зрозуміти» що це той вихідний лід, з яким ми працюємо і якому змінюємо етап. Для цього ідентифікуємо його за ID.
А далі додаємо створене нами зараніше для ліда користувацьке поле типу прив’язка до сутності Проєкти.
І тут вказуємо, що умовна повинна використати отримані нею дані, а саме ID проєкта, щоб прив’язати його до ліда. Тобто автоматично заповнити поле.
💡Цей крок, тобто третя з дій у автоматизації теж отримає свою позначку – id 3.
Але навіщо та що це означає? Це ідентифікатори кроків всередині поточної умовної дії. Кожен доданий блок (Створити, Отримання, Змінити поля тощо) отримує власну мітку id:N. Вона потрібна, щоб у списку змінних чітко розуміти, з якого саме кроку підставляти дані.
У випадаючому списку змінних ви побачите групи з такими ж мітками:
«Дія(id:1) | projects → …», «Отримання(id:2) | projects → …» тощо.
Це означає, що значення беруться відповідно з кроку id:1 або id:2.
Якщо у сценарії кілька однакових дій (наприклад, дві дії Створити), мітки id:N допомагають відрізняти джерела змінних і не сплутати, з якої саме дії брати поля.
Якщо видалити крок із міткою id:N, усі підстановки його змінних у наступних діях стануть некоректними – перевірте сценарій і замініть змінні на актуальні. Так само буде відбуватися, якщо блоки дій міняти місцями.
Приклад читання міток:
Дія(id:1) | projects → ID {id} – це ID проєкту, створеного кроком з міткою id:1.
Отримання(id:2) | projects → Назва {title} – це поле Назва елемента, який зчитав крок id:2.
Результат
Наші налаштування готові, тому зберігаємо умовну дію, натиснувши на кнопку Створити.
Далі йдемо в карту потрібного нам ліда та переводимо його на етап Підтвердження замовлення. Оновлюємо сторінку та бачимо, що в картці є проєкт, який створила умовна дія та прив’язала його до ліда.
Можемо навіть перейти в нього і перевірити, чи в правильну воронку та етап помістила його автоматизація (бо ми це налаштовували).
Готово ✅
Отже, Дія:Отримання робить сценарії більш гнучкими: ви можете зчитувати дані елемента будь‑якої сутності за ID чи використовувати інші поля й безпомилково підставляти їх у наступні кроки. Це спрощує процес прив’язки і дозволяє будувати надійну автоматизацію без ручних дій.